Нарешті переїхали

Сонячним морозним ранком 10 листопада онлайн-конструктор Tilda все-таки відключив Воєводочці хостинг. Ця виснажлива історія, схожа на набоківськє «Запрошення на страту», тривала рівно місяць.

Перший лист від юридичної служби «Тільди» я отримав на початку жовтня. У ньому юристи вимагали вивісити на сайт ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем і додати адресу магазину, а в іншому випадку погрожували заблокувати проєкт. Оскільки виконати їх вимоги було неможливо, фактично йшлося про пошук іншого хостингу.

(У коментарях до того посту я вже пояснював, чому не можу виконати вимоги юристів «Тільди». За місяць нічого не змінилося, так що всі відповіді там, давайте тут не починати.)

В якості нового дому для «Воєводки» розглядалися кілька варіантів:

• американські аналоги «Тільди»: Squarespace, Wix та їм подібні;
• standalone-проєкт на базі WP або OpenCart;
• третім в режимі реального часу додався український проєкт Weblium, який мені порадили в коментах.

Відразу після листа юристів я запустив на запасному хостингу WP, поставив Woocommerce, подивився на все це та гірко заплакав.

OpenCart в цей раз я навіть не ставив, оскільки ще памʼятав свої сльози дво-трирічної давнини, коли в черговому пориві зʼїхати з російської «Тільди» розглядав всі варіанти окремого хостингу.

Листування з командою «Вебліума» виявилося цівкою живої води для вмираючого. Ми про все домовилися, і я сповнився великою любовʼю до хлопців і проєкту. Мало того, дізнавшись мою історію, вони як бонус своїми силами перенесли сайт з «Тільди»: скопіювали весь контент і максимально схоже налаштували зовнішній вигляд. Хоча принципового завдання вийти з тим же дизайном не стояло, але за роки роботи на «Тільді» я настільки звик до лаконічного вигляду магазину, що навіщо було щось кардинально міняти.

«Вебліум» — молодий проєкт і знаходиться в стадії активного росту й розвитку. На жаль, кілька дуже важливих і принципових для мене функцій в ньому ще не впроваджені, але питання стояло руба: або відкривати сайт без них, або залишитися взагалі без сайту.

Поки дизайн-студія «Вебліума» переносила контент і налаштовувала дизайн, я написав юристам «Тільди», чому не зможу виконати їх вимоги, розповівши все про свій мікробізнес. Їх відповідь я навіть процитую: «Ми глибоко зворушені вашим листом і теж будемо вкрай шкодувати про припинення співпраці, якщо це станеться. Ми візьмемо невелику паузу для ухвалення рішення і звʼяжемося з вами пізніше. Дякуємо вам за розуміння і за ваш лист».

При цьому в листі я не благав залишити мене на «Тільді», тому що мені дітей нічим годувати, а пояснив, хто я такий, чим займаюся і чому у виробника крафтового міцного алкоголю в Україні немає шансів легалізуватися. Так, мовляв, і так, шановні юристи, робіть що хочете.

«Тільда» взяла паузу майже на три тижні. Весь цей час ми з сайтом знаходилися в підвішеному стані (памʼятаєте «Запрошення на страту», яке я згадав на початку посту?). Я майже щодня заходив на дашборд «Вебліума» подивитися, чи не зʼявилися потрібні мені фічі.

В кінці жовтня від «Тільди» таки прийшла відповідь, в якій ніхто не сумнівався: «Дякуємо вам за ваші детальні розʼяснення та таку особисту історію, вона дуже нас зачепила. На жаль, ми не можемо керуватися особистим ставленням до проєкту, хоча й, звичайно ж, розуміємо вас», ну і так далі. У висновку юристи пропонували переробити інтернет-магазин на рекламний лендінг і приймати замовлення телефоном.

Тепер треба було збирати речі і йти. Але куди?..

Не питайте мене, чому далі я зробив саме так. Дуже вам заздрю, якщо в стресовій ситуації ви здатні приймати раціональні та зважені рішення.

Тепер-то я розумію, що найбільш правильним рішенням було б оплачувати помісячно американський конструктор і стежити за розширенням функціоналу «Вебліума» — як тільки він повністю відтворив би те, що потрібно мені (і насправді не тільки мені), лишати американців і переїжджати на нього. Чому лишати американців? Тому що вони приблизно у два-три рази дорожчі.

Замість цього я вибрав пару WP+Woo і допомогу фахівця з обтісування та налаштування движка, теми й плагінів.

Попутно юристи «Тільди» раз в пару днів надсилали мені новий лист, що ось ще трохи, і вони відключать сайт. Але сайт працював. Ось завтра вже точно. Вордпресс дороблявся і був майже готовий. В понеділок увечері відключимо без розмов. Тема була схожа на звичний магазин як дві краплі води. Нарешті у вівторок о сьомій ранку «Воєводку» заблокували. До цього моменту ми все встигли. За годину магазин запрацював за тією ж адресою, тільки на українському хостингу.

Сподіваюся, те, що пережили ми удвох з Ігорем, який фактично на собі витягнув весь дизайн і функціонал нової «Воєводки», переживали й кодери «Тільди», коли створювали свій конструктор. Сподіваюся, у них теж є сивина в щетині та сіпається око. Сподіваюся, вони теж стикалися з абсурдною логікою коду, плагінами, що суперечать один одному, незрозумілою кривизною макета, хоча начебто все написано правильно, непомітними одруками в назві функцій, через які не запускалися скрипти, теж ставили милиці й підпори.

Я дуже вдячний всім учасникам цієї історії, включно з юристами «Тільди» — адже саме завдяки їм мені вдалося зіскочити з проєкту, який мене повністю влаштовував по дизайну, функціоналу й ціні, але був російським, що само по собі западло та зашквар.

Звичайно, я вдячний «Вебліуму» за їх чуйність і готовність прихистити. Хлопці, ви дуже класні, і я сподіваюся, що як тільки ви доростите функціонал, я з радістю перейду до вас з Вордпресса.

Ігорю, дуже дякую тобі за те, що «Воєводка» зараз працює.

Заходьте всі, але обережно, не зламайте, будь ласка, те, що ми з таким трудом склеїли.