UPD. Перша партія пішла за три години, відкрито передзамовлення на другу.
У попередньому пості, де базовій теорії передбачалося відвести пару абзаців, я, як зазвичай, захопився і написав текст для тих, хто не знайомий з азами (в цьому немає нічого страшного!) виробництва міцного алкоголю. Для представлення нового продукту місця не залишилося, і ось друга спроба.
Нагадаю, що в магазині «Воєводки» відкрився відділ дистилятів. За моїм задумом він складатиметься з шести товарів, з яких в наявності поки тільки один, а решта пʼять зʼявляться, сподіваюся, до кінця цього дикого року, тому що їм потрібен час дозріти.
ДЖИН «АНТОНІК»
Не знаю, як це сталося, немов якесь затемнення зійшло. Джин в моєму магазині взагалі не повинен був зʼявитися ніколи. Це напій, який я зненавидів в шістнадцять років, і більша частина життя минула без нього і без будь-якого від цього жалю.
За іронією долі саме він став першим дистилятом, який я готовий представити шановній публіці. І не тому, що мене протягом довгих років просили створити джин і ось нарешті я його зробив. Ніхто мене про таке не просив. Але коли я спробував те, що у мене вийшло, я переконався, що це шикарний старт.
Хоча, звичайно, це все необʼєктивно, тому що своєму взагалі багато що прощається, алкоголю в тому числі. Будь-яке відхилення від канонічного рецепта, яке б в магазинному продукті розцінювалося як вада в смаку, у своєму напої здається милою авторською деталлю.
Словом, джин вийшов дійсно дивний, але чудовий.
Дивина його полягає в тому, що він… не поєднується з тоніком. Звідси й назва з ледь відчутною грою слів: Untonic.
А прекрасність його в тому, що він чудовий у чистому вигляді.
Коли я зробив перший випробувальний ковток, я сам здивувався: що це, як це?!
По-перше, він дуже мʼякий. Сорокапʼятиградусний джин пʼється легше зернових сорокаградусних. По-друге, у нього ніжний фруктово-апельсиновий присмак. Фруктовий, Карле!
Причому я навіть знаю, як так вийшло, але не впевнений, що зможу повторити, тому що рецепт не те що корегувався на ходу — він переосмислювався в процесі. З наполеонівською рішучістю одні інгредієнти безжально замінялися іншими.
І ось ми отримали джин з таким ніжним смаком, що він губиться в агресивному тоніку, але розкривається пахучою трояндою в чарці на тонкій ніжці.
Як вживати: після вечері по парі келешків маленькими ковтками. Можна взагалі нічим не закушувати або покласти на блюдце кілька виноградинок. Тільки не хапати їх відразу. Я підношу чарку до носа, вдихаю хвойний запах справжнього ялівцю, трохи відпиваю, рецептори відразу дають сигнал хвойного смаку. Потім ковтаю, в горлі зʼявляється палаюче тепло. Дивно, думаю, як мʼяко пʼються сорок пʼять градусів, не повірив би. І потім, щоразу несподівано, в посмаку проявляються фруктові та цитрусові нотки. Чистий захват. Я шістнадцятирічний дивлюся на себе сорокарічного з чаркою джина та блаженною посмішкою насолоди й не вірю, що таке взагалі можливо.
Зараз для мене мій «Антонік» це напій номер один. З двадцяти доступних пляшок дві я забираю собі, в магазині залишаються вісімнадцять.
Ще момент: для лінійки дистилятів ми обрали інші пляшки. Вони без нарізного горлечка та алюмінієвих ковпачків і закупорюються Т-образними корками. Цілісність упаковки забезпечують «акцизні марки» — папірці, які наклеюються на пробку по типу акцизної марки. На фото її ще немає, але до завтра, думаю, ми їх намалюємо та надрукуємо. Хоча особливого сенсу в ній я поки не бачу, тому що все одно всі пляшки розливаю і пакую я сам і відправляю особисто вам, але так типу солідніше.
Сегодня сорвалась вторая подряд доставка «Воеводки» курьером, потому что покупатель отморозился. Эх, не знал он своего счастья, что я наперёд оплачиваю услуги курьера и не оформляю отправки наложенным платежом — то есть он мог ответить курьеру, получить подарочный набор, отморозиться уже от меня и ничего мне на карту не переводить. Но из-за него лафа закончилась. …
Джин — це ароматний спирт не тільки ялівцю, а й різних прянощів — так званих «ботанікалів». Сотні різновидів промислових та крафтових джинів відрізняються один від одного на смак саме комбінаціями цих складових. Ще певну роль грає технологія перегонки й сам апарат, але якраз цим особливо не міряються, а індивідуальність джина виробники підкреслюють різницею рецептури. Основними …
Хороша новина: апельсиново-лимонний джем знову в продажу. Погана новина: зазвичай він закінчується за годину після анонсу. Магазинні джеми на 70% складаються з цукрового сиропу і на 30% з фруктів. У нас все навпаки: 70% апельсинів і лимонів, решта цукор. І жодної краплі води. Наш джем — дуже цитрусовий. Можливо, для когось навіть занадто. Це означає, …
Новинка: джин «Антонік»
UPD. Перша партія пішла за три години, відкрито передзамовлення на другу.
У попередньому пості, де базовій теорії передбачалося відвести пару абзаців, я, як зазвичай, захопився і написав текст для тих, хто не знайомий з азами (в цьому немає нічого страшного!) виробництва міцного алкоголю. Для представлення нового продукту місця не залишилося, і ось друга спроба.
Нагадаю, що в магазині «Воєводки» відкрився відділ дистилятів. За моїм задумом він складатиметься з шести товарів, з яких в наявності поки тільки один, а решта пʼять зʼявляться, сподіваюся, до кінця цього дикого року, тому що їм потрібен час дозріти.
ДЖИН «АНТОНІК»
Не знаю, як це сталося, немов якесь затемнення зійшло. Джин в моєму магазині взагалі не повинен був зʼявитися ніколи. Це напій, який я зненавидів в шістнадцять років, і більша частина життя минула без нього і без будь-якого від цього жалю.
За іронією долі саме він став першим дистилятом, який я готовий представити шановній публіці. І не тому, що мене протягом довгих років просили створити джин і ось нарешті я його зробив. Ніхто мене про таке не просив.
Але коли я спробував те, що у мене вийшло, я переконався, що це шикарний старт.
Хоча, звичайно, це все необʼєктивно, тому що своєму взагалі багато що прощається, алкоголю в тому числі. Будь-яке відхилення від канонічного рецепта, яке б в магазинному продукті розцінювалося як вада в смаку, у своєму напої здається милою авторською деталлю.
Словом, джин вийшов дійсно дивний, але чудовий.
Дивина його полягає в тому, що він… не поєднується з тоніком. Звідси й назва з ледь відчутною грою слів: Untonic.
А прекрасність його в тому, що він чудовий у чистому вигляді.
Коли я зробив перший випробувальний ковток, я сам здивувався: що це, як це?!
По-перше, він дуже мʼякий. Сорокапʼятиградусний джин пʼється легше зернових сорокаградусних. По-друге, у нього ніжний фруктово-апельсиновий присмак. Фруктовий, Карле!
Причому я навіть знаю, як так вийшло, але не впевнений, що зможу повторити, тому що рецепт не те що корегувався на ходу — він переосмислювався в процесі. З наполеонівською рішучістю одні інгредієнти безжально замінялися іншими.
І ось ми отримали джин з таким ніжним смаком, що він губиться в агресивному тоніку, але розкривається пахучою трояндою в чарці на тонкій ніжці.
Як вживати: після вечері по парі келешків маленькими ковтками. Можна взагалі нічим не закушувати або покласти на блюдце кілька виноградинок. Тільки не хапати їх відразу. Я підношу чарку до носа, вдихаю хвойний запах справжнього ялівцю, трохи відпиваю, рецептори відразу дають сигнал хвойного смаку. Потім ковтаю, в горлі зʼявляється палаюче тепло. Дивно, думаю, як мʼяко пʼються сорок пʼять градусів, не повірив би. І потім, щоразу несподівано, в посмаку проявляються фруктові та цитрусові нотки. Чистий захват. Я шістнадцятирічний дивлюся на себе сорокарічного з чаркою джина та блаженною посмішкою насолоди й не вірю, що таке взагалі можливо.
Зараз для мене мій «Антонік» це напій номер один. З двадцяти доступних пляшок дві я забираю собі, в магазині залишаються вісімнадцять.
Посилання тільки тут, на сайт поки не викладаю: https://voevodka.ua/distillates/gin.
Ще момент: для лінійки дистилятів ми обрали інші пляшки. Вони без нарізного горлечка та алюмінієвих ковпачків і закупорюються Т-образними корками. Цілісність упаковки забезпечують «акцизні марки» — папірці, які наклеюються на пробку по типу акцизної марки. На фото її ще немає, але до завтра, думаю, ми їх намалюємо та надрукуємо. Хоча особливого сенсу в ній я поки не бачу, тому що все одно всі пляшки розливаю і пакую я сам і відправляю особисто вам, але так типу солідніше.
Найголовніше: 290 грн за півлітра.
Related Posts
Теперь только предоплата
Сегодня сорвалась вторая подряд доставка «Воеводки» курьером, потому что покупатель отморозился. Эх, не знал он своего счастья, что я наперёд оплачиваю услуги курьера и не оформляю отправки наложенным платежом — то есть он мог ответить курьеру, получить подарочный набор, отморозиться уже от меня и ничего мне на карту не переводить. Но из-за него лафа закончилась. …
В любую погоду, особенно в плохую
Не стійте в черзі, замовляйте онлайн.
Джин «Антонік» повертається
Джин — це ароматний спирт не тільки ялівцю, а й різних прянощів — так званих «ботанікалів». Сотні різновидів промислових та крафтових джинів відрізняються один від одного на смак саме комбінаціями цих складових. Ще певну роль грає технологія перегонки й сам апарат, але якраз цим особливо не міряються, а індивідуальність джина виробники підкреслюють різницею рецептури. Основними …
Джем із бек
Хороша новина: апельсиново-лимонний джем знову в продажу. Погана новина: зазвичай він закінчується за годину після анонсу. Магазинні джеми на 70% складаються з цукрового сиропу і на 30% з фруктів. У нас все навпаки: 70% апельсинів і лимонів, решта цукор. І жодної краплі води. Наш джем — дуже цитрусовий. Можливо, для когось навіть занадто. Це означає, …