У магазині «Воєводки» відкривається відділ дистилятів. Поки що у ньому тільки один готовий товар, і про нього я й хочу розповісти.
Для початку трохи багато теорії.
Дистиляти — це весь міцний алкоголь у світі, крім горілки. Віскі, ром, граппа, коньяк, той же самогон — це все дистиляти. Називаються вони так тому, що сировину (брагу), яка містила цукор та перебродила, дистилюють — тобто доводять до кипіння, щоб йшов пар, а потім цей пар охолоджують та конденсують. Так з неміцної (5–15°) браги після першого перегону виходить рідина з вмістом спирту вже 30–45%. Це ще не готовий продукт, пити його не рекомендується. Чому — про це пізніше, поки що я пишу грубими мазками, без нюансів.
Весь відомий вам міцний алкоголь робиться в такий спосіб.
Дистилят — це прозора рідина, проте має смак і запах, успадковані від вихідної сировини. У граппи, ракії, чачі та коньяку це виноград, у бурбона це кукурудза, у європейського віскі це ячмінь, у кальвадосу це яблуко, у фруктових дистилятів типу грушовиці та сливовиці це зрозуміло що. Дистиляти тим і цінні — що у кожного типу напою є свій характерний смак.
Власне, зберігати смак у міцного алкоголю завдання не було — це виходить само собою. Тобто сама теорія виробництва міцного алкоголю передбачає, що продукт має смак та запах.
На початку XIX століття зʼявилася протилежна задача: отримати чистий спирт. Процес отримання спирту (зрозуміло, з дистиляту, більше йому нема звідки взятися, якщо тільки він не штучно синтезований в лабораторії) називається ректифікацією. Під час ректифікації зі спиртовмісної рідини видаляється все, крім власне спирту: вода, ароматичні масла, ефіри, словом, все те, що надавало дистиляту смак. На виході з ректифікованого обладнання ми отримуємо чистий етанол міцністю близько 96°, позбавлений природних смаків та запахів.
З чистого спирту робиться той напій, який зараз називається горілкою.
Так, ви все правильно розумієте: весь світ пʼє міцний алкоголь зі смаком та запахом, а ми пʼємо розбавлений спирт, тому що Україна, на жаль, успадковує алкогольні традиції Радянського Союзу.
Тому я роблю настоянки — бо нерозумно пити несмачний спирт, коли в алкоголі може бути смак і запах.
Саме тому я почав робити й дистиляти.
Уф, для першого поста занадто багато інформації, так що презентацію нового продукту ми відкладемо до наступного.
Два реальных фидбека из мессенджеров, пришедшие в субботу с разницей в 15 минут. «Антон, спасибо огромное! Он невероятный, обалденно вкусный, никого угощать не буду, сама все выпью)))». «Как вас можно забыть, лучший производитель ликеров Удачи вам ». — Дамский угодник! , — подытожила Наташа. Надеюсь, она это про ликёр.
Теорія дистилятів
У магазині «Воєводки» відкривається відділ дистилятів. Поки що у ньому тільки один готовий товар, і про нього я й хочу розповісти.
Для початку
трохибагато теорії.Дистиляти — це весь міцний алкоголь у світі, крім горілки. Віскі, ром, граппа, коньяк, той же самогон — це все дистиляти. Називаються вони так тому, що сировину (брагу), яка містила цукор та перебродила, дистилюють — тобто доводять до кипіння, щоб йшов пар, а потім цей пар охолоджують та конденсують. Так з неміцної (5–15°) браги після першого перегону виходить рідина з вмістом спирту вже 30–45%. Це ще не готовий продукт, пити його не рекомендується. Чому — про це пізніше, поки що я пишу грубими мазками, без нюансів.
Весь відомий вам міцний алкоголь робиться в такий спосіб.
Дистилят — це прозора рідина, проте має смак і запах, успадковані від вихідної сировини. У граппи, ракії, чачі та коньяку це виноград, у бурбона це кукурудза, у європейського віскі це ячмінь, у кальвадосу це яблуко, у фруктових дистилятів типу грушовиці та сливовиці це зрозуміло що. Дистиляти тим і цінні — що у кожного типу напою є свій характерний смак.
Власне, зберігати смак у міцного алкоголю завдання не було — це виходить само собою. Тобто сама теорія виробництва міцного алкоголю передбачає, що продукт має смак та запах.
На початку XIX століття зʼявилася протилежна задача: отримати чистий спирт. Процес отримання спирту (зрозуміло, з дистиляту, більше йому нема звідки взятися, якщо тільки він не штучно синтезований в лабораторії) називається ректифікацією. Під час ректифікації зі спиртовмісної рідини видаляється все, крім власне спирту: вода, ароматичні масла, ефіри, словом, все те, що надавало дистиляту смак. На виході з ректифікованого обладнання ми отримуємо чистий етанол міцністю близько 96°, позбавлений природних смаків та запахів.
З чистого спирту робиться той напій, який зараз називається горілкою.
Так, ви все правильно розумієте: весь світ пʼє міцний алкоголь зі смаком та запахом, а ми пʼємо розбавлений спирт, тому що Україна, на жаль, успадковує алкогольні традиції Радянського Союзу.
Тому я роблю настоянки — бо нерозумно пити несмачний спирт, коли в алкоголі може бути смак і запах.
Саме тому я почав робити й дистиляти.
Уф, для першого поста занадто багато інформації, так що презентацію нового продукту ми відкладемо до наступного.
Related Posts
Наконец наша погода
На фото этого не видно, но в Киеве после нескольких недель изнурительной жары на пару дней похолодало и стало ветрено.
Подорожуйте з «Воєводкою»
Натуралист на мушке
Фидбеки
Два реальных фидбека из мессенджеров, пришедшие в субботу с разницей в 15 минут. «Антон, спасибо огромное! Он невероятный, обалденно вкусный, никого угощать не буду, сама все выпью)))». «Как вас можно забыть, лучший производитель ликеров Удачи вам ». — Дамский угодник! , — подытожила Наташа. Надеюсь, она это про ликёр.